Уперше проведено комплексну алелопатичну оцінку рослин і ризосферного грунту бузку з урахуванням сортових особливостей. Установлено, що його алелопатична активність та фітотоксичність ризосферного грунту обумовлені вмістом фенольних сполук. Визначено, що рослинні рештки бузку є одним з основних факторів алелопатичної грунтовтоми. Виявлено порушення синтезу основних фотосинтетичних пігментів та одночасне збільшення даної активності, вмісту проліну та фенолів, активності поліфенолоксидази у листках сіянців бузку, які зростають у грунті з-під довготривалої культури S. vulgaris та в процесі внесення рослинних решток у паровий грунт, що є проявом стресового стану рослин. Доведено, що Syringa vulgaris є аутоінтолерантним видом, тобто негативно реагує на власні алелопатично активні речовини, що накопичуються в грунті внаслідок його довготривалого вирощування. Досліджено, що спільне застосування негуміфікованої (Brassica rapa var. oleifera) та гуміфікованої органічної речовини підвищує адаптаційну здатність Syringa vulgaris до алелопатичного стресу. Зазначено, що такий ефект можна пояснити активізацією процесів мікробіологічного руйнування фітотоксичних алелопатично активних речовин.

  Скачати повний текст